Синяк

Синяк вседневный

двухлетнее растение семейства бурачниковых. для первом году жизни образует розетку листьев, а для втором -разветвленный стебель с многочисленными соцветиями типа завитков. подъем его достигает 900-1000 см. Цветки ясный-синие и розовые, в раскрытом виде для растении их бывает до100 шт. Синяк известен чистый высокопродуктивный медонос – медопродуктивность 300-500 кг/га. безраздельно цветок выделяет вокруг 0,5 мг нектара, содержащего 30 % сахаров. Пчелы добром посещают это растение, собирая напиток и пыльцу в ход дня. Обножка синего цвета. Цветет и обеспечивает пчел взятком со средины июня в ход 40-50 дней. Растение засухоустойчивое, нетребовательное к почвенным и климатическим условиям. Его используют ради улучшения кормовой базы пчеловодства для неиспользуемых землях. С этой целью синяк высевают для крутых склонах оврагов, балок и в других местах. правило высева семян составляет 3-4 кг/га. для семена скашивают полусухие стебли (прежде выпадания плодов) в августе и в начале сентября, кроме проводят обмолот и очистку семян. Шалфей мутовчатый (Salvia verticilata L.) принадлежит к семейству губоцветных. Многолетнее растение с хорошо разветвленным стеблем высотой 60-80 см. В пазухах листьев образуются многочисленные цветки трубчатого типа с красно-синими венчиками. около завязи выделяется 0,22 -1,42 мг нектара с высоким содержанием сахара. Пчелы крайне волею посещают это растение, собирая напиток и пыльцу (припас меда 400 кг/га). Цветет шалфей мутовчатый со следующий половины июня прежде конца августа. Длительное цветение обусловливается наращиванием верхушки стеблей, где густо размещены кольца цветков. Шалфей выращивают чтобы улучшения кормовой базы пчел для необрабатываемых землях (крутых склонах, балках и др

В последнее время в нашей местности является очень хорошим медосом

В нас він є рідкісною рослиною.

оберіг пише:

В нас він є рідкісною рослиною.

У нас очень хорошо выделяет.

mashik пише:

У нас очень хорошо выделяет.

В нас також прекрасно медує тільки його дуже мало.

У нас его цветение совпадает с буркуном.

Синяк звичайний (Echium vulgare) належить до родини бурачникових. Це дворічна
культура заввишки 50-150 см. Рослина має добре розвинену кореневу систему.
Прикореневе листя зібране в розетку. Вся рослина вкрита довгими, жорсткими,
пухнастими колючками. Саме вони перешкоджають випаровуванню вологи листочками. В
перший рік формується розетка. Цвітіння починається з другого року в червні й
може тривати, залежно від погодних умов, до вересня. Синяк звичайний — рослина
непримхлива, її можна зустріти де завгодно: на степових просторах, кам’янистих
місцях, на сухих луках, на узбіччі доріг, на забур’янених і засмічених ділянках.

Рослина поширена на території України, Росії, Молдови, Білорусі. Синяк
звичайний — дуже добрий і цінний медодай. На одному стеблі в синяка розвивається
від 850 до 1500 квіток. Одна квітка виділяє 7–16 мг нектару й функціонує два
дні. Дуже важливою ознакою будови квітки є те, що нектар з неї не випаровується
і не вимивається, тому маленькі трудівниці працюють на ньому з раннього ранку до
пізнього вечора незалежно від погодних умов. Як у багатьох бурачникових, окрас
вінчика змінюється протягом цвітіння: спершу він рожевий, а потім синіє. Квітки
синяка багаті на нектар, поки вони рожеві, а коли синіють, що збігається з
моментом плодоутворення, нектару в них уже немає, і бджоли тоді їх не
відвідують.
Медопродуктивність синяка дуже висока — від 300 до 1000 кг/га
(науково-популярне видання, Іститут бджільництва ім. Прокоповича — “Медоноси
навколо нас” , Соломаха Т. Д., Бондарчук Л. І.). Одного гектара квітуючого
синяка буде достатньо, щоб отримати значну кількість товарного меду для 5–20
бджолиних сімей. За сприятливих погодних умов контрольні ваги в сильній
бджолосім’ї показують надходження 5–8 кг нектару на бджолосім’ю за день.
Наш
великий земляк Петро Іванович Прокопович, маючи найбільшу пасіку в світі (10000
бджолосімей), спеціально висівав біля неї саме синяк і наголошував, що: “Висів
великих масивів синяка — дуже корисна, багатоварта й потрібна справа”. Він давав
своїм учням мішки з насінням синяка, щоб вони на конях розсівали його по
околицях. Бджоляр називав синяк “царем трав бджолиних” і завжди виїзджав на
медозбір на суцільні масиви синяку, яких тоді було багато.
Мед із синяка —
високої якості, світло-янтарного кольору, з чудовим запахом, приємний на смак,
довго не кристалізується, тому придатний для зимівлі бджіл. Крім нектару, бджоли
збирають із синяка пилок темно-синього кольору.
Висівають синяк навесні,
можна сіяти і під зиму, пізньої осені трав’яною сівалкою або просто з руки на
підготовлений грунт. Густо сіяти синяк не потрібно. Норма висіву — 5–6 кг/га,
глибина загортання — 1–3 см. Насіння починає проростати за температури 10°С,
оптимальна температура — 20...28°С.
Синяк — не потребує ніякого обробітку та
спеціальних агротехнічних заходів. Звичайно, якщо додати органічні добрива, він
буде розгалуженіший і вищий. Синяк успішно конкурує з іншими рослинами і з часом
витісняє їх. У майбутньому насівається сам і квітує щороку, утворюючи суцільні
масиви.

напевно краще до полів вивозити пасіку, та збирати врожай.

У нас вивозять деякі бджолярі в село, де рядом був  раніше танковий полігон.Там багато чого цвіте навесні. І синяк також є. Але чомусь у нас його не багато. А на заброшеному полігоні різнотравя і мед травневий з рінотравя мають. Але я везу недалеко на акацію. Там і малина і рядом неорні землі є.А ще в лісі ожина і полуниця.А синяк-це чедовий медонос.